Publications
Регулювання розміщення літніх майданчиків: що потрібно знати громаді?
Регулювання розміщення літніх майданчиків: що потрібно знати громаді?
Регулювання розміщення літніх майданчиків: що потрібно знати громаді?
Питання регулювання встановлення літніх майданчиків вже не перший рік викликає дискусії, як зі сторони органів місцевого самоврядування, так і з боку суб’єктів господарювання. Така ситуація зумовлена тим, що все ще немає нормативно-правового акта, який би на державному рівні регулював порядок встановлення літніх майданчиків. Застосування ж наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України No244 від 21.10.2011, який регулює розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності не дозволяє врахувати всі умови та обставини, які виникають при встановленні та функціонуванні літніх майданчиків.
Такий стан справ слугує підґрунтям для потенційних зловживань з боку зацікавлених сторін: місцева влада при спробах врегулювати проблемні питання створює зайві етапи та не до кінця прозорі та ефективні механізми отримання відповідних дозволів, а недобросовісний бізнес, у свою чергу, користуючись певною недосконалістю окремих процедур у сфері – вдається до самовільного встановлення літніх майданчиків, незаконних прибудов та навіть до самозахоплення землі. Безперечно, такі випадки на сьогодні є радше виключеннями, ніж правилами, проте належне врегулювання сфери встановлення літніх майданчиків шляхом створення якомога простіших норм і процедур дозволить вирішити низку проблемних питань, налагодить комунікацію між владою та бізнесом, а також створить чіткі, зрозумілі та прозорі «правила гри».
Саме тому наша команда за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) розробила Модельне регулювання, яке може бути адаптоване під потреби кожної громади.
Такий стан справ слугує підґрунтям для потенційних зловживань з боку зацікавлених сторін: місцева влада при спробах врегулювати проблемні питання створює зайві етапи та не до кінця прозорі та ефективні механізми отримання відповідних дозволів, а недобросовісний бізнес, у свою чергу, користуючись певною недосконалістю окремих процедур у сфері – вдається до самовільного встановлення літніх майданчиків, незаконних прибудов та навіть до самозахоплення землі. Безперечно, такі випадки на сьогодні є радше виключеннями, ніж правилами, проте належне врегулювання сфери встановлення літніх майданчиків шляхом створення якомога простіших норм і процедур дозволить вирішити низку проблемних питань, налагодить комунікацію між владою та бізнесом, а також створить чіткі, зрозумілі та прозорі «правила гри».
Саме тому наша команда за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) розробила Модельне регулювання, яке може бути адаптоване під потреби кожної громади.
Додаткові матеріали:
Основні переваги пропонованого регулювання:
Пропоноване регулювання максимально вичерпним та рекомендується до прийняття у незмінному вигляді лише для громад з найбільш розвиненим ринком ресторанного господарства. Громади, де відповідний ринок не настільки розвинений можуть логічно зменшувати навантаження в такому регулюванні, зберігаючи та забезпечуючи баланс усіх залучених сторін.
🟢 процедура погодження документів складається з 5 етапів і сумарно займає до 25 робочих днів;
🟢 передбачено вичерпний перелік необхідних документів – максимум 12;
🟢 прозорий та чіткий механізм продовження дії дозвільного документа – паспорта літнього майданчика (в межах пішохідної зони на два сезони; в межах історичного ареалу на три сезони; поза межами історичного ареалу на три сезони, наступний – 5 сезонів);
🟢 запроваджено механізм контролю та санкцій, які ґрунтуються на повазі до права власності та свободи підприємницької діяльності;
🟢 чітко визначено строки та поняття, що застосовуються;
🟢 передбачено персональну відповідальність за дотримання усіх процедурних вимог та видачу Паспорта літнього майданчика – можливість реального оскарження дій чи бездіяльності посадовця, відповідального за прийняття рішення.
При прийнятті регуляторного акта рекомендуємо використовувати Методику проведення регуляторної та антикорупційної експертизи рішень та проєктів рішень органів місцевого самоврядування, розробленої нами у співпраці з Державною регуляторною службою України та Національним агентством з питань запобізання корупції за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI).
Методика проведення регуляторної та антикорупційної експертизи рішень та проєктів рішень органів місцевого самоврядування
Методика проведення регуляторної та антикорупційної експертизи рішень та проєктів рішень органів місцевого самоврядування
Регуляторна процедура:
Важливим етапом при прийнятті регуляторного акта є дотримання регуляторної процедури, яка включає 11 кроків:
🟢 Включити проєкт регуляторного акта до плану діяльності відповідного ОМС з підготовки проєктів регуляторних актів на наступний календарний рік або внести зміни до плану прийняття регуляторних актів на поточний рік.
🟢 Підготувати проєкт рішення про затвердження Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об’єктів ресторанного господарства на території відповідної територіальної громади.
🟢 Підготувати аналіз регуляторного впливу (далі – АРВ) в порядку та за структурою, визначеною статтею 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Методикою проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. No 308. Аналіз регуляторного впливу готує розробник або ж за поданням депутата постійної комісії відповідальна постійна комісія може прийняти рішення про підготовку експертного висновку в форматі АРВ.
🟢 Оприлюднити проєкт регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій у засобах масової інформації та/або в мережі Інтернет на офіційному веб ресурсі відповідного органу місцевого самоврядування. Збір зауважень і пропозицій до проєкту регуляторного акта повинен тривати не менше 1 місяця та не більше 3 місяців.
🟢 Зареєструвати проєкт рішення. Постійна комісія з питань регуляторної політики (відповідальна постійна комісія) розглядає такий проєкт у порядку, визначеному Регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії.
🟢 Відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу проєкту рішення в порядку і строки, встановлені Регламентом ради.
🟢 Направити до Державної регуляторної служби України (далі – ДРС) проєкт рішення, копію повідомлення про оприлюднення проєкту рішення, експертний висновок та АРВ для отримання пропозицій щодо вдосконалення проєкту рішення відповідно до принципів державної регуляторної політики.
🟢 Вивчити отримані від ДРС пропозицій та надати висновки про відповідність статтям 4 та 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (висновки надаються відповідальною постійною комісією).
🟢 Головна постійна комісія (згідно з Регламентом ради) розглядає висновок відповідальної постійної комісії, пропозиції ДРС та приймає висновок щодо підтримки або відхилення проєкту за винятком випадків, коли відповідальна постійна комісія є головною постійною комісією.
🟢 Постійна комісія готує рішення щодо врахування пропозицій ДРС щодо вдосконалення проєкту рішення відповідно до принципів державної регуляторної політики та представляє висновки про відповідність проєкту регуляторного акта вимогам ст. 4 та 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та пропозиції ДРС.
🟢 Сільський/селищний/міський голова підписує рішення ради. Рішення ради офіційно оприлюднюється.
Публікацію створено в межах проєкту “REcovery: регуляторні інструменти для економічної відбудови”, що реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI).