ІТ-індустрія у Львові: про кадрові скорочення, нові робочі стратегії та діджиталізацію в умовах карантину
За останні декілька років Україна стала одним із провідних центрів з розробки програмного забезпечення в Європі та створила потужний експортний ринок у сфері IT, дохід з якого складає мільйони гривень, і продовжує зростати щороку. Місто Львів заслужено входить в топ-3 найбільших ІТ-Хабів в Україні (серед них, також – Київ та Одеса). Станом на 2020 рік, львівський ринок IT охоплює близько 400 компаній, та займає понад 21% економіки міста (оборот коштів складає 600-700 млн. доларів на рік). ІТ-індустрія тільки у Львові забезпечила вже 71 тис. робочих місць для провідних спеціалістів, середній місячний дохід яких складає 1800 доларів (дані ІТ Кластеру).
Як змінилася економічна ситуація ІТ-галузі в умовах пандемії? Яким чином теперішні бізнес-компанії трансформують свою діяльність, для того, щоб залишатися конкурентними на світовому ринку? Про те, як надзвичайна ситуація вплинула на одну із найпривабливіших індустрій країни розповіли наші експерти.
Катерина Шуварська: З якими основними викликами стикнулися ІТ-компанії внаслідок пандемії коронавірусу? Чи відрізняються ці зміни від діяльності інших індустрій, враховуючи, що і до карантину працівники ІТ мали змогу працювати віддалено?
Марта Романяк: Перш за все, в сфері ІТ також працюють люди, у яких є природне бажання спілкуватися один з одним та перебувати в колективі. Саме тому, перехід на дистанційний режим роботи став болісним і для наших працівників. Хоча, звичайно, перепрофілювати діяльність ІТ-спеціалістів у віддалений режим було значно простіше зробити, ніж представникам інших підприємств у Львові. Адже все, що потрібно нашим колегам для ефективної роботи вдома – це якісне технічне забезпечення та налаштування необхідних комп’ютерних програм.
Втім, карантин вплинув і на ІТ-сферу. Перший виклик, з яким ми зіткнулися, – це спроба ефективно прокомунікувати необхідні питання із замовниками, та в межах однієї компанії. Як виявилося, коли кожен спеціаліст працює дистанційно, зробити це досить складно. Зараз ми фокусуємося на якісному спілкуванні один з одним, і продовжуємо залишатися колективом, попри те, що працюємо окремо.
Ще один серйозний челендж для нас в цих умовах- це подальша оптимізація виробництва. Компанії вже шукають альтернативні шляхи виходу з фінансової кризи, без масових скорочень та втрати замовлень. В час пандемії ІТ-сфера, як одна із найпрогресивніших в місті, повинна не просто залишатися конкурентною, але й оперативно реагувати на потреби міста.
Відтак, Львівський ІТ Кластер проініціював купівлю тестів не лише для своїх працівників, але й для лікарень міста. Необхідні тести на коронавірус ми передали ще у 8 наших робочих офісів по всій країні. Це той момент, коли індустрія ІТ справді змогла проявити свою прогресивність, об’єднати зусилля і допомогти.
Марічка Ігнатова: Спробуємо разом розібратися із головними юридичними викликами, які спіткали одну з наймасштабніших технологічних сфер в Україні. Ми спостерігаємо за тим, як карантинні обмеження в умовах пандемії стали сильним поштовхом до швидкої модернізації в діяльності багатьох підприємств. Зокрема, важливий крок для всієї країни – масове використання інструментів електронного документообігу, яке передбачає узгодження та юридичне затвердження документів онлайн. В Україні створено декілька платформ для використання таких інструментів, зокрема, найпопулярніші з них: портал «DocuSign» та онлайн-платформа «Вчасно». Масовість використання цих інструментів в умовах карантину стало суттєвою перевагою та додатковою можливістю дотримуватися звичного робочого режиму для більшості бізнес-компаній. В режимі надзвичайної ситуації більшості компаній було складно забезпечити дистанційну роботу підприємців.
Хочу відзначити складність забезпечення ефективної віддаленої роботи підприємств. Виникали питання, як правильно перевести найманого працівника на дистанційний режим так, щоб це не зупиняло важливі бізнес-процеси. В цьому посприяв наш уряд і затверджені в новому законодавстві спрощені механізми, правила та процедури організації робочого процесу підприємств дистанційно.
Сфера ІТ, попри необхідне технічне забезпечення, зіткнулася із додатковим викликом-попередженням ймовірного витоку конфіденційної інформації. Юристам довелося попрацювати з технічними спеціалістами, системними адміністраторами та іншими департаментами ІТ-компаній, для того, щоб ліквідувати несанкціоноване поширення конфіденційної інформації в умовах карантину.
Катерина Шуварська: Приємно, що попри всі виклики для бізнесу, карантин відкрив також безліч нових можливостей. В умовах прийдешньої непростої фінансової ситуації, представникам ІТ-бізнесу важливо вчасно адаптуватись до нових умов, можливо частково переглянути свої політики, або й цілком змінити стратегію роботи.
Марічко, з точки зору юриспруденції, як нові обмеження вплинули на дотримання зобов’язань в рамках проектів? Як відомо, відповідно до Постанови КМУ карантин визнано форс-мажором, але що це означає в реальності? Що компанії пропонують натомість і чи користуються правом форс-мажору?
Марічка Ігнатова: Так, в новому українському законодавстві теперішнє запровадження карантину визнано форс-мажорною обставиною. Згідно зі змінами, які внесені в закон «Про торгово-промислові палати України», карантин є умовою, за якої контрагент не може повноцінно виконувати свої зобов’язання. Важливо розуміти: наявність форс-мажорної обставини не звільняє від виконання зобов’язання, а звільняє від відповідальності за неможливість виконання цього зобов’язання. Якщо замовник отримав продукт від конкретного девелопера в належній якості та вчасно, проте внаслідок пандемії не може оплатити девелоперу його послуги, посилаючись на форс-мажорну обставину – працівник може не приймати такий аргумент і вимагати вчасної оплати за свої послуги, або розстрочку грошових виплат.
Як правильно домовитись із орендодавцем? Найзручніше – укласти додаткову фінансову угоду з вашим контрагентом, в якій буде чітко прописано відомості про оплату, можливу відстрочку тощо.
Катерина Шуварська: Не секрет, що на український ринок IT, як і на інші сфери бізнесу, чекає хвиля скорочень. Деякі бізнес-компанії можуть взагалі припинити свою діяльність. Яка тенденція кадрових скорочень зараз в нашому місті, і чи загрожує ця ситуація позиціонуванню Львова як одного із найбільших ІТ-хабів в Україні?
Марта Романяк: Наші компанії зараз не ставлять собі за мету кадрові скорочення. Ми займаємося лише питанням ефективної оптимізації. Добре, що орендодавці в цих умовах пішли назустріч підприємцям та скоротили орендну плату, або відстрочили її на якийсь період. Ми витрачаємо менше коштів на утримання офісів, оскільки більшість наших спеціалістів таки працюють з дому. Щодо тенденцій скорочень в ІТ-сфері можу зазначити, що це залежить від стратегії замовників, яка регулюється законодавством інших країн. Допоки буде попит на продукт за кордоном – наші спеціалісти працюватимуть в повному складі.
Щодо Львова як ІТ-хабу – він працює на світовому ринку понад 20 років. У нас є потужний IT Кластер, який всіма силами підтримує економіку міста, співпрацює з університетами та сприяє відкриттю нових програм. Це своєрідний трикутник, який забезпечує синергію між всіма цими складовими.
Катерина Шуварська: Марта згадала частково про оренду офісів в період карантину. А яка ситуація з дотриманням орендних зобов’язань від представників львівського бізнесу? Чи йдуть орендодавці на поступки, чи надають відповідні пільги для ІТ-компаній?
Марічка ігнатова: Представники львівського ІТ-бізнесу переважно орендують офісні приміщення для своїх працівників, тому більшість компаній зіткнулися з питанням врегулювання орендних відносин в умовах карантину. Новим законодавством було сформовано вичерпний перелік суб’єктів господарювання, які є звільнені від сплати орендного податку. Відтак, ІТ-компанії не потрапили до цього переліку. Допомогає вирішити ситуацію зі зменшенням плати за оренду офісів, або відстрочку цієї виплати, домовленість між орендодавцем та підприємством. У Львові ситуація була різною: орендодавці надавали знижку для місцевих ІТ-підприємців від 30 до 50%.
Ще одним дискусійним питанням в місті стали податки. Пригадую, один із перших законів, який передбачав спрощення для підприємців на час карантину, звільнив представників бізнесу від сплати земельного податку, а також податку на нерухомість. Проте, таке послаблення діяло лише один місяць (березень). Як врегульовували це питання місцеві ІТ-компанії? Через пряму комунікацію з орендодавцями.
Моя юридична рекомендація для підприємців наступна: зверніться з листом до свого орендодавця та запропонуйте йому своє бачення ваших подальших робочих відносин. Якщо вам вдалося досягти компромісу – краще зафіксувати всі пропозиції в додатковому договорі, який матиме юридичну силу та перестрахує вашу компанію від можливих ризиків.
В теперішніх умовах нам всім хочеться зберегти корпоративний дух, бути єдиною спільнотою, а не перетворюватися на “фріланс-компанію”
Марта Романяк
Катерина Шуварська: Марто, ти згадала про те, шо компанія Avenga має свої офіси закордоном. Яка ситуація продовження діяльності ІТ-компаній в інших країнах? Чи є якісь відмінності з українськими тенденціями?
Марта Романяк: Так, деякі зміни є. Уряд Німеччини, наприклад, вже відновив діяльність офісів. Проте, що цікаво, в наш офіс на роботу повернулося лише 20% працівників. Ми розуміємо, що зараз ніхто не спішить відновлювати колективну роботу, і компанії не ставлять собі за мету повертати людей на робочі місця насильно. Для нас найважливіше зараз – дотримання правил безпеки та карантинних обмежень. Іноземні замовники також переймаються умовами праці наших людей, перевіряють, наскільки вони адаптовані до дистанційної роботи, чи забезпечені необхідною технікою, засобами захисту. Приємно, що бізнес-спільнота підтримує один одного в цей період кризи і разом вирішує всі труднощі. Так, в теперішніх умовах нам всім хочеться зберегти корпоративний дух, бути єдиною спільнотою, а не перетворюватися на “фріланс-компанію”. Хоч ми і вимушені працювати з дому, нам важливо залишатися згуртованими. Невдовзі плануємо переформатувати діяльність ІТ-спеціалістів в офісах, і створити нові приміщення в форматі “open-space”. Це допоможе оптимізувати витрати на оренду приміщень, оскільки працівники більше не будуть закріплені за окремими кабінетами, а зможуть резервувати свої місця в офісі на певний час.
Зараз наша країна перебуває лише на початковому етапі повноцінної роботи в цифровому середовищі. Тільки в умовах теперішньої надзвичайної ситуації ми почали розуміти, що важливим є зміст, а не форма.
Марічка Ігнатова
Катерина Шуварська: Марічко, чи вдалося українському бізнесу оперативно переформатувати свою діяльність? Які нові інструменти та зміни в організації робочого процесу ІТ- бізнесу ти можеш виділити?
Марічка Ігнатова: За окремою статистикою, лише 22% ІТ- спеціалістів готові продовжувати працювати віддалено. Дистанційна робота дала поштовх у використанні нових інструментів. Електронний документообіг, хоч і не є новинкою, проте, в теперішніх умовах став справжньою панацеєю. За допомогою спеціальних платформ компанії можуть підписати тисячі документів дистанційно. Більшість змін в роботі дистанційно ще попереду. Що стосується місцевих ІТ-компаній, зокрема, їхні команди напрацьовуватимуть нові стратегії роботи в умовах карантину.
Це стосується і якісної організації роботи працівників в домашніх умовах. Ці політики зараз потребують вдосконалення. Що я маю на увазі? Працюючи в офісі ми звикли, що компанія надає нам відповідне технічне устаткування: ми працюємо з робочих приладів, які забезпечені всіма програмами, оновленнями тощо. Знову ж таки, в домашніх умовах працівник повинен подбати про наявність на його особистому девайсі необхідних програм, ліцензування, або ж компанія повинна подбати про забезпечення працівників цією технікою в умовах дистанційної роботи. Важливо, щоб ІТ-компанії організували цей процес ефективно.
Зміниться і політика ділових поїздок та відряджень. Коли відновлять авіарейси та міжміські перевезення, працівники повинні бути забезпечені всіма засобами додаткового захисту, щоб не наражати весь персонал компанії на небезпеку.
Марта Романяк: Справді, електронне врядування в теперішніх умовах – це не лише про зручність, але, найперше про ефективну боротьбу з корупцією на місцях. Чим сильнішим буде бажання окремих структур в країні протидіяти корупції, тим швидше електронні інструменти будуть впроваджуватися та використовуватися.
Якщо ми хочемо бути успішною країною, то не можемо говорити про “его-менеджмент” окремої бізнес-компанії
Марта Романяк
Катерина Шуварська: Які перспективи розвитку ІТ-сфери в Україні після виходу з карантину? Чи залишиться ця сфера такою ж конкурентоспроможною у Львові, або ж з нею матимуть можливість позмагатися нові сфери підприємництва?
Марта Романяк: Якщо ми хочемо бути успішною країною, то не можемо говорити про “его-менеджмент” окремої бізнес-компанії. Навпаки, нам зараз як ніколи потрібні нові конкурентні галузі. Я все ж таки вірю, що з цієї кризи ми зможемо вийти сильнішими, почнемо більше довіряти один одному (в перспективі продовження режиму віддаленої роботи), оптимізовувати свою діяльність та скеровувати витрати компанії в потрібні напрямки. Переконана, що ринок ІТ в Україні продовжить розвиватися, відкриваючи нові інструменти комунікації. Хороші ІТ-спеціалісти не залишаться без роботи, тому, що український ІТ-ринок – це не про “дешевих” програмістів, а про талановитих. Наші спеціалісти справді професійні, вони вміють створювати унікальні продукти, яких потребує світ. Я хочу сподіватися, що невдовзі для наших ІТ-спеціалістів відкриється ринок праці і в Україні. Це означатиме, що ми почнемо отримувати державні замовлення і розвивати наше електронне врядування.
Марічка Ігнатова: Я вважаю, що ІТ-сфера буде розвиватися і надалі, а ця криза, навпаки, дасть сильний поштовх для її працівників, відкриє нові можливості роботи. Щодо інших сфер підприємництва, впевнена, що вони будуть успішні. Є перспективи розвитку і в працівників, які вже активно освоюють нові цифрові інструменти та навички. Ми всі спостерігаємо за тим, як ефективно продовжують свою діяльність онлайн-магазини, а також ресторани і кафе з можливістю доставки. Зараз наша країна перебуває лише на початковому етапі повноцінної роботи в цифровому середовищі. Тільки в умовах теперішньої надзвичайної ситуації ми почали розуміти, що важливим є зміст, а не форма. Діджиталізація продовжується, а тимчасова ізоляція – це гарна можливість кожному з нас почати інвестувати кошти в свій розвиток, отримувати нові “skills” та вміння, щоб встигати за сучасним цифровим світом.
Матеріал підготовлено в рамках соціальної ініціативи #допомагаю_бізнесу