Публікація підготовлена студентками 3 курсу програми "Етика-політика-економіка" Українського католицького університету Іванною Тіцько та Устиною Гоць у межах проходження практики в LRHub за менторства Олександри Чоловської.
Публічні інвестиції — один із тих процесів, які рідко потрапляють у заголовки новин, але визначають, як країна будує дороги, школи, лікарні, закуповує обладнання й планує відновлення. Саме ця сфера у 2022–2025 роках опинилася під пильною увагою міжнародних партнерів та Європейського Союзу.
Критична оцінка Єврокомісії, діагностика МВФ та рекомендації Світового банку показали: Україні бракувало прозорого механізму управління інвестиціями. Через відсутність єдиних правил і надмірну бюрократію держава та громади втрачали гроші, час і можливості.
Щоб відповідати європейським стандартам, Україна у 2023 році розпочала глибоку реформу публічних інвестицій. У цій статті ми розбираємося, як ці зміни вже впливають на управління коштами, чому ЄС визнав прогрес України, і що кажуть фахівці про ключовий виклик — формування довіри національних та міжнародних інвесторів.
Публічні інвестиції — це державні або місцеві гроші (включно з іноземною допомогою чи позиками під державні гарантії), а також кошти державних і комунальних підприємств, які витрачаються на:
-
Створення, купівлю, ремонт або оновлення майна, яке буде використовуватися довше одного року (наприклад, будівлі, обладнання, технології).
-
Виплати за угодами державно-приватного партнерства.
Ще у грудні 2022 року було проведено діагностичне оцінювання управління державними інвестиціями за міжнародною рамкою від МВФ. Відповідно до неї вдалося виявити прогалини, що суттєво впливали на ефективність управління інвестиціями та ідентифікувати кроки, які варто здійснити Україні для уніфікації ефективної системи. На основі звіту Світового банку була запроваджена реформа системи управління публічними інвестиціями.
Офіційно реформа стартувала у грудні 2023 року. З моменту, коли Уряд України ухвалив «Дорожню карту реформування системи управління публічними інвестиціями» на період до 2028 року. Реформа системи управління публічними інвестиціями не була випадковим кроком, оскільки тісно пов’язана з інтеграцією України до ЄС. Цитата у звіті Європейської Комісії щодо інтеграції України до ЄС за 2024 рік було чітко сформульовано основну проблему та рекомендацію:
"A transparent mechanism should be set up to finance the recovery, reconstruction and modernisation needs of sub-national authorities, in line with the Ukraine Facility Regulation" (Повинен бути створений прозорий механізм для фінансування потреб відновлення, реконструкції та модернізації органів субнаціонального рівня).
Що це означає на практиці?
Місцеві органи влади не мали єдиної уніфікованої процедури, діючи в рамках європейських стандартів. Ключові потреби полягали у створенні єдиної регуляторної системи наближеної до стандартизованого циклу PIM (Public Investment Management), яка б працювала за прозорими та зрозумілими правилами задля усунення надмірної бюрократії і суб’єктивного використання коштів із бюджету. Значна частина інвестицій не проходить офіційну процедуру оцінки та відбору, а також моніторинг та коригування проекту, як встановлено Постановою від 22 липня 2015 р. № 571 “Деякі питання управління державними інвестиціями”. Саме це було головною визначеною прогаленою при діагностичному оцінюванні.
У відповідь на виявлену проблему у звіті Європейської Комісії щодо інтеграції України в ЄС, наш уряд запровадив нові закони та правила, що допомогли зробити прогрес у сфері публічних інвестицій, особливо у контексті євроінтеграції.
Закон України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень” № 4225-IX, від 16 січня 2025 року створив законодавчий обов'язок для держави та місцевої влади фінансувати лише ті проєкти, які пройшли оцінку за критеріями напряму публічного інвестування відповідної галузі (сектору), визначеним відповідно до галузевих (секторальних) стратегій, що проводиться за допомогою програмних засобів Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проектами. Це забезпечило єдине регуляторне поле і вирішило проблему розпорошення коштів.
Постанова КМУ № 527 “Деякі питання управління публічними інвестиціями” від 28 лютого 2025 р. запровадила механізм реалізації реформи, а саме систему "П'яти обґрунтувань" та зобов'язала всіх суб'єктів управління публічними інвестиціями використовувати DREAM як Єдину інформаційну систему.
Восени 2024 року відбулась критична зміна і вже 1 жовтня стартував запуск середньострокового планування. Вся країна перейшла від "хаотичного" планування інвестицій до дисциплінованого трьохрічного планування, закріпленого в офіційних документах та прозорій системі DREAM. Ці плани визначають, куди громада планує спрямувати свої інвестиції, який обсяг коштів готова виділити з місцевого бюджету.
Як працює система DREAM та що це таке?
Платформа DREAM функціонує як єдиний проєктний портфель публічних інвестицій України. Цей інструмент запроваджує уніфіковану та ефективну систему управління державними та міжнародними коштами, забезпечуючи прозорість, доброчесність та підзвітність їхнього розподілу.
На платформі можна покроково відстежувати весь інвестиційний процес: від формування середньострокових планів та оцінки проєктів (на національному, регіональному та місцевому рівнях) до прийняття рішень про фінансування та контролю за виконанням робіт. У основі роботи проєкту покладено британську модель п’яти обгрунтувань , рекомендації Європейського інвестиційного банку Jaspers та уже встановлені українські підходи до розподілу інвестицій.
Який шлях проходять публічний інвестиційний проєкт і програма публічних інвестицій?
Насамперед, відбувається підготовка програми, як ідентифікатор масштабної проблеми, на яку готові виділяти кошти. Пізніше у цю програму входять конкретні проєкти, що націлені на її вирішення. Проте ПІП може існувати і поза ППІ, якщо проєкт є унікальним інфраструктурним об'єктом.
Програма передбачає 4 види обгрунтування:
-
Стратегічне
-
Економічне
-
Фінансове
-
Управлінське
У свою чергу ПІП проходять 4 етапи:
-
Формування ідеї
-
Попереднє техніко-економічне обгрунтування (Далі - ТЕО)
-
Повне ТЕО (якщо проєкт широкомасштабний, на цьому етапі важко обійтися без залучення спеціалістів)
-
Реалізацію
Саме на моменті ТЕО, проєкт повинен пройти систему 5 обгрунтувань:
-
Стратегічне обґрунтування. Необхідно проаналізувати проблематику проєкту, вивчити попит, сформувати його мету та цілі відповідно до стратегії розвитку.
-
Економічне обґрунтування. Потрібно провести соціально-економічний аналіз, сформувати показники проєкту, розглянути альтернативні технічні рішення.
-
Фінансове обґрунтування. Слід визначити статті витрат та проаналізувати можливі джерела фінансування.
-
Комерційне обґрунтування. Необхідно проаналізувати ринок постачальників, спланувати закупівлі та визначити закупівельні ризики.
-
Управлінське обґрунтування. Слід підготувати план реалізації проєкту, проаналізувати компетенції команди та сформувати стратегію управління ризиками.
Важливо, що усі проєкти мають враховувати національні пріоритети та розроблятись з урахуванням Цілей сталого розвитку, адже за кожним інвестиційним сектором закріплений конкретний стратегічний документ.
З проєктів та програм формуватимуться Секторальні проєктні портфелі (на рівні громади) та згодом Єдиний проєктний портфель від держави.
Важливо взяти до уваги, що зараз уже створено Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026-2028 роки. Це трохи змінює акцент розгляду фінансування проєктів, оскільки аплікантам потрібно додатково враховувати уже визначені пріоритети держави з виділеним бюджетом на різні напрямки фінансування.
Ця система унікальна, зокрема, завдяки своїй прозорості: усі затверджені проєктні портфелі, аналіз поданих заяв та прогрес у виконанні уже профінансованих можна побачити на сайті DREAM. *Для кращого ознайомлення з системою команда DREAM пропонувала онлайн-навчання для громад, які зараз можна переглянути на їхньому YouTube.
Реформа управління публічними інвестиціями змінила всю логіку роботи держави з інвестиційними коштами.
У звіті Європейської Комісії за 2024 рік однією з ключових рекомендацій була вимога створити прозорий механізм фінансування для інвестицій. Уже за рік, у звіті 2025 року, ця тема згадується рідше. Пояснення просте: Україна продемонструвала прогрес і створила прозору, стандартизовану систему, узгоджену з європейськими вимогами.
ЄС бачить, що ми не просто “пишемо дорожні карти”, а реально будуємо якісну архітектуру управління інвестиціями.
Система DREAM лише набирає обертів. Державним інституціям і громадам ще потрібно звикнути до нових правил, але вона вже демонструє результати, які виходять за межі внутрішньої реформи. Проте навіть на цьому ранньому етапі видно, що система виконує ключову функцію: формує довіру не лише для українців, а й для зовнішніх партнерів. Для іноземних інвесторів, донорів та міжнародних фінансових організацій DREAM стала фактично гарантом прогресу України у сфері публічних інвестицій та євроінтеграції загалом.