Львівський регуляторний хаб — аналітично-адвокаційний центр, який займається впровадженням змін у місцевому самоврядуванні через аналіз, адвокацію (просування змін) та імплементацію (реалізація змін). За словами керівника стартапу Тараса Хавунки, будь-які зміни можна назвати успішними, лише якщо вони якісно реалізовуються на кожному з цих етапів.
Керівник організації розповів про те, у чому унікальність роботи суспільного стартапу, як сформувати команду однодумців і впроваджувати якісні рішення.
Соціальні стартапи — це здебільшого допомога певним незахищеним верствам населення, діяльність соціальних працівників. Або ж інший приклад — соціальне підприємництво, популярність якого в Україні продовжує зростати.
Зі свого боку суспільний стартап завжди намагається створити такі норми й процедури, які задовольнятимуть інтереси всіх зацікавлених сторін: влади, бізнесу й громадськості. Тобто місія нашого суспільного стартапу — створити регулювання, що якісно змінюватиме правила гри для всіх учасників процесу, а не лише для визначених груп.
За першою освітою я юрист, але відчував, що це не той єдиний напрям, у якому хочу зараз розвиватися. Мені хотілося спробувати себе в новій сфері, і таку можливість отримав на магістерській програмі з публічного адміністрування в УКУ. Про цю програму дізнався аж на співбесіді на інший факультет, і вирішив ризикнути. Як виявилося, не даремно, адже сфера регуляторної політики тоді мене дуже зацікавила. Це нетипова діяльність, адже вона перебуває на зламі юриспруденції й економіки. Ідеться про рішення, які повинні ухвалюватися відповідними органами влади виключно на основі даних. І ці рішення повинні бути обґрунтованими.
Зрештою, ідея створення Львівського регуляторного хабу стала основою моєї дипломної роботи в УКУ. Спочатку, перші пів року діяльності хабу, моїм робочим місцем була трапезна університету. Секрет у тому, що я горів ідеєю настільки, що міг працювати будь-де й будь-коли. У процесі роботи сформувалася сильна команда однодумців. Зараз хаб мені дуже нагадує стартап, але не типовий бізнес-стартап, а суспільно корисний стартап.
Як керівник організації, я розумію, що найважливіше в робочому процесі — це люди. Вони є тим ядром, основою, що формує стиль організації та її цінності
Тарас Хавунка
Уже пізніше, у 2018 році, ми інституціонізувалися в аналітично-адвокаційний центр. Тепер діяльність Львівського регуляторного хабу можна поділити на кілька напрямів:
Регуляторна політика
(аналіз, консультування, розробка рішень)
Робота з ProZorro. Продажі
(допомагаємо громадам по Україні підключитися до цієї системи електронних торгів і залучати інвестиції)
Електронна демократія
упроваджуємо в регіонах інструменти електронної участі, громадський бюджет, електронні петиції й ін
Аналіз політик
(секторальні дослідження)
Як це працює: про якісну організацію роботи хабу
Львівський регуляторний хаб — це наразі найактивніша профільна громадська організація в Україні. За останній рік ми розпочали чотири нові проєкти, провели семінари в понад 20-ти громадах західного регіону, організували Першу міжнародну конференцію з публічного адміністрування в Україні за участі професора Френсіса Фукуями.
Місія нашого суспільного стартапу — створити регулювання, що якісно змінюватиме правила гри для всіх учасників процесу, а не лише для визначених груп
Тарас Хавунка
Ми вважаємо, що якісні зміни не можуть бути блискавично швидкими, важливим є поступова й організована робота. Одним з головних завдань, які ставить наша команда в процесі аналізу регулювань, є створення якомога простіших норм і процедур, збільшення економічної вигоди для міста, а також передбачення таких запобіжників, які унеможливлять системні зловживання.
Ми відбираємо кілька тем і паралельно опрацьовуємо їх, проводимо секторальні дослідження. Відбираємо теми самі, або отримуємо запит від бізнес-середовища й громади міста. Формат нашої роботи можна розглянути на темі літніх майданчиків закладів громадського харчування.
Як це працює:
Етап №1.
Збір даних та аналітика
Усі зацікавлені сторони: ресторатори, бізнес-середовище, місто — визнали, що проблема з літніми майданчиками у Львові існує та ця сфера потребує якіснішого регулювання. Тему було визначено як пріоритетну, і ми почали її опрацьовувати, створювати аналітику, зокрема спираючись на кращі міжнародні практики, збирати дані й формувати альтернативні рішення.
На цьому етапі ми конкретно визначаємо, вимірюємо й оцінюємо проблему. Отримавши й опрацювавши достатньо даних, ми пропонуємо рішення проблеми, описуючи альтернативні шляхи, від яких місто буде вигравати й отримувати додаткові надходження.
Найскладніше в цьому процесі збереження балансу інтересів та ухвалення найбільш ефективного й правильного рішення, яким будуть максимально задоволені всі. Паралельно з першим і другим етапами напрацьовуються пропозиції, які далі оформлюються в пакет документів, серед яких аналіз політики (документ на 40–50 сторінок, який містить детальний опис проблеми, альтернативи її вирішення, обрахунки тощо), основні положення (коротка записка з викладенням головного матеріалу) й інфографічні матеріали (для простішого розуміння пропонованих змін і їхньої комунікації в медіапросторі). Такі документи доповнюються й редагуються протягом усіх етапів роботи над кейсом, адже з’являється багато нової інформації й думок. Також ми працюємо над різними точковими темами в інших аналітичних форматах.
Етап №2.
Публічні дискусії
У процесі напрацювання нового положення ми активно спілкуємося з усіма зацікавленими в якісному регулюванні сторонами. Комунікації можуть бути публічні, непублічні (приватні). Крім цього, одним із інструментів громадської участі є проведення громадських слухань.
У випадку кейсу з літніми майданчиками ми використали цей інструмент і запросили представників усіх зацікавлених сторін процесу: владу, бізнес і громадськість — до обговорення наших напрацювань. За результатами слухань було створено робочу групу за Львівської міської ради з напрацювання альтернативного рішення, яке регулюватиме сферу. Більше року робоча група формувала проєкт ухвалию. Пропрацювали навіть випадки, які стосуються аварійних робіт чи надзвичайних ситуацій, як має проїхати повз літній майданчик пожежна машина чи карета швидкої допомоги. У цьому суть якісного регулювання — важлива кожна деталь.
Етап №3.
Голосування й імплементація
Наступний етап — фактичне ухвалення. Але просування, тобто адвокатування ухвалення цього рішення відбувається на всіх етапах, адже це «живий» процес. Після ми повинні перевірити його ефективність на практиці.
Колектив хабу складається з 5–6 осіб, проте для окремих проєктів ми додатково залучаємо інтернів, журналістів, експертів та аналітиків. Це дозволяє водночас працювати разом у кількох активностях і рухатися в одному напрямі. Як керівник організації, я розумію, що найважливіше в робочому процесі — це люди. Вони є тим ядром, основою, що формує стиль організації та її цінності. - (Про команду однодумців)
Секрет у тому, що я горів ідеєю настільки, що міг працювати будь-де й будь-коли. У процесі роботи сформувалася сильна команда однодумців
Тарас Хавунка
Свого часу я працював на держслужбі у Львівській обласній державній адміністрації. Саме за період своєї діяльності там помітив, як складно організувати робочий процес так, щоб усі члени команди залишалися максимально залученими й продуктивними. Тому тепер секрет нашої ефективності в хабі — це можливість для кожного працювати в комфортних для нього умовах і менеджити напрям, який його цікавить. Такий підхід до роботи не дозволяє «перегорати» й мотивує досягати нових вершин.