В суботу 17 грудня відбувся зимовий благодійний фестиваль “WINтер Фест” на просторі FESTrepublic, за результатами якого було зібрано більше 1 млн. грн. на безпілотник “Валькірія”. Фестиваль тривав впродовж дня та складався з кількох етапів:
✅ Зранку, гості заходу мали можливість вдосконалити свої навички у стрілецькій справі та послухати про роботу української розвідки від наших військових.
✅ Найменші учасники фестивалю писали листи, виготовляли екомішечки та різдвяні пряники для воїнів разом з БФ Дія.Ми, ГО “Тарілка” та Львівською майстернею пряників “Юрашки”.
✅ В продовження, гості мали змогу подискутувати на тему “Що для нас є безумовною перемогою” в компанії панелянтів, серед яких громадський діяч та волонтер Сергій Притула, народний депутат Роман Лозинський, військовий та адвокат Масі Найєм, парамедикиня з маріупольського заводу Ілліча Марʼяна Мамонова та психотерапевт і доктор медичних наук Олександр Фільц, під модераторством голови ГО “Аналітично-адвокаційний центр “Львівський регуляторний хаб” Тараса Хавунки.
✅ Завершував фестиваль благодійний аукціон трофеїв, де серед лотів були прапор України із підписом Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, карта України з підписом Кирила Буданова, футболка Авіація Галичини з підписом Міністра оборони України Олексія Резнікова та інші трофеї розписані українськими митцями, зокрема Левком Скопом, Василем Цикалюком та Ігорем Гавришкевичем.
Основною темою фестивалю стала перемога, а саме її безумовність. Вигнати ворога та деокупувати території можливо й достатньо для перемоги у війні та недостатньо для перемоги українського народу. Адже зараз боротьба триває за самоідентифікацію, а не лише незалежність. І ця самоідентифікація має виражатися в діях, в словах, в думках, музиці, фільмах, в політиці держави і в політиці життя: ззовні і зсередини. Місця “рускаму міру” не має бути ніде.
"Деокупації і повернення територій для перемоги недостатньо. Треба демілітаризувати і денацифікувати росію,- знищити імперіалізм як явище. Покарати за міжнародним правом всіх злочинців. Отримати репарації. Чи достатньо цього? - Мабуть ні. Остаточна перемога настане тоді, коли наше суспільство переможе саме себе. Коли ми навчимося жити без патерналізму, без інфантилізму. Щоб люди вміли брати на себе відповідальність на всіх ділянках. Нам після перемоги має бути до всього діло!" 💭
Сергій Притула
громадський діяч, волонтер
На дискусії питання перемоги розглядалося в 3-ох аспектах:
✅ деокупація
✅ дерусифікація (дерадянізація)
✅ реінтеграція
Зі слів модератора дискусії, керівника Хабу Тараса Хавунки: “Кожен з нас щиро бажає якнайшвидшої перемоги, але для кожного з нас вона має свою інтерпретацію. Саме тому на дискусії ми обговорювали питання безумовної перемоги в різних аспектах: деокупація, дерусифікація (дерадянізація) та реінтеграція. Думками ділилися спікери з різних сфер – в цьому і полягає її неординарність. Позбуватися “рускава міра” потрібно комплексно, випрацьовуючи нові державні політики та підходи. Дуже важливо сформувати єдину державну візію як для українців так і для всього світу”.
Деокупація
Деокупація – це найменше зі всього, що чекає Україну попереду. ЗСУ активно відвойовують наші території та встановлюють кордони. Проте, до яких саме кордонів ми хочемо повернутися? Чи достатньо відновити ситуацію станом на 23 лютого? Чи все ж таки ми будемо відбудовувати країну в межах кордонів 1991 року?
Зі слів народного депутата та військового Романа Лозинського деокупація – це значно ширше поняття, аніж повернення кордонів. Територія – це лише фізична складова, а “рускій мір” існує далеко поза її межами. Тому ми маємо запустити процес знищення росії як явища в усіх його аспектах: культурному, інформаційному, міжнародному тощо.
Деокупації потребує не лише Україна і точно не лише територіально, – її потребує світ. Світ, який досі залежний від російського газу, досі вивчає російську культуру та живе за філософією Пушкіна, Лєрмонтова та ін., досі визнає крадене росією мистецтво їхнім, досі намагається побудувати правовий діалог з державою без жодних демократичних цінностей і поваги до міжнародного порядку. Відновити стабільність та вектор руху у напрямку світового техноголічного та наукового розвитку можливо лише за умови комплексного знищення найбільшої загрози – росії. Адже навіть перемога та територіальна деокупація України не вирішить проблему, яка вже існує, – а лише відтермінує наступний акт посягання на міжнародну безпеку та порядок.
"Ми не чесно прорефлексували 20 ст., тому,
зараз маємо те, що маємо. Західна Європа підтримує наратив, що росія перемогла нацизм, але паралельно майже ніхто не визнає, що в цей період Україна відігравала не менш важливу роль у цій боротьбі. Російська багатотисячна армія Власова боролася на боці фашизму…але західне суспільство вирішило витіснити цей факт і взяти за норму той наратив, який існує зараз." 💭
Роман Лозинський
народний депутат, військовий
Дерусифікація (дерадянізація)
Дерусифікація (дерадянізація) необхідна складова української перемоги, без якої нам не вдасться рухатися вперед та будувати українську державність.
Довгий час російська культура навʼязувалася Україні та визначала наші інтереси, диктувала тренди. Мова має значення, музика має значення, одяг має значення – все має значення. Нам до всього має бути діло! Тому, як зазначив Роман Лозинський, кожен сам має вбивати все російське в собі, “витягати ці флешки” з російською попсою з наших програвачів. Власне, нам усім треба навчитися цінувати нашу ідентичність та особливість, а це і культура, і мова, і традиції, і одяг, – все, що ідентифікує нас як українців.
Реінтеграція
Окрім відновлення та розбудови держави нас також чекає відновлення та розбудова довіри, що стане підґрунтям “безпечної реінтеграції”, яка, в першу чергу, стосується саме людей та менталітету, а не територій.
Вже довгий час росія насаджує свої політики та ідеї українцям, які проживають на захоплених територіях. Вони відвідують російські школи, читають російську літературу та виростають в російському середовищі. З настанням перемоги може виникнути проблема розлому в суспільстві, а процес реінтеграції може стати одним із способів подолання цієї проблеми. Проте, як саме цей процес повинен забезпечуватися, щоб справді бути безпечним та викликати довіру у всього населення?
В першу чергу, потрібно розуміти, що російська ментальність дуже далека від української і несе зовсім протилежний сенс. Контекст, який закладає російська мова виходить з негативу і вічного протистояння стражданням. В той час, як українські слова несуть позитив і натхнення.
"Російською “па-бєда” означає подолати біду. Тоді як українське слово “перемога” трактується як докласти більше зусиль, ніж ми можемо."
Олександр Фільц
психотерапевт, доктор медичних наук, член Унівської групи
Викорінити цей негативний ментал, який десятиліттями насаджувався українцям буде дуже важко. Тому процес має бути плавним та з докладанням зусиль з усіх сторін: ми повинні з розумінням та терпінням пояснювати для когось абсолютно “нову” та, інколи “незрозумілу” ідеологію та сприяти бажанню цих людей пізнавати українську культуру та ментал, які насправді ж є частиною всіх українців з народження. Саме такі ідеї повинні бути в основі післявоєнної соціальної політики та реінтеграції.
А задля забезпечення безпеки процесу, зі слів Романа Лозинського, нам потрібно багато спілкуватися, переконувати, щоб змінити спосіб мислення українців з іншими цінностями, які в них сформувалися через історично-політично-географічні обставини.
Перемога – не настане в одну мить. Але точно настане! А задля того, щоб вона була безумовною, остаточною та беззаперечною потрібно завжди памʼятати і знати: кого ми не вибачимо, чому і що будемо з ними робити.
"Ми маємо виправити помилки 2014-2015 років. Притягнути всіх винних у цій війні до відповідальності. Головне - це невідворотність покарання. Навіть 15 діб матиме набагато більший ефект, ніж умовна стаття на 7 років. Реформи - це наша подальша безпека."
Масі Найєм
військовий, адвокат
Боротьба триває! І триватиме доти, доки кожен не вбʼє в собі залишки “рускава міра”. Українці довели вже всьому світу, що нездоланні та нескорені.
“Духу і сили в наших людей вистачає точно. Тому знаю і вірю, що переможемо!” – Марʼяна Мамонова.
Захід було організовано у партнерстві з Благодійним Фондом Сергія Притули, FESTrepublic, Центром готовності цивільних.Львів, Галиною Васильченко та Наталею Піпою.